Вы здесь

Історія кафедри: 1991-2004 роки

В 1992 році завідувач кафедри, проф. М.А. Павловський призначається міністром промисловості України. В цей час ФК України виходить із пропозицією до Президента України і Кабінету Міністрів про створення в Україні космічної галузі. Створюється Національне космічне агентство України (НКАУ). Його генеральним директором призначається В.П. Горбулін.

Рішенням Президента України створюється молодіжне аерокосмічне об’єднання «Сузір’я», реорганізоване у Національний центр аерокосмічної освіти молоді України. Керівником Київської філії призначається віце-президент ФКУ по роботі із молоддю доцент кафедри В.М. Федоров.

В кінці 1992 року приймається і затверджується Верховною Радою і Кабінетом Міністрів України перша національна космічна програма України. Кафедра теоретичної механіки, МНДІ ПМ «Ритм», НДЦ «Галактика» та НДЦ «Ритміка» приймають активну участь у виконанні цієї програми. Проводяться фундаментальні та прикладні дослідження у царині механіки та процесів керування, фізики швидкоплинних процесів, космомедицини та біомеханіки. У роботах за держконтрактами задіяні десятки підприємств авіакосмічної галузі, галузеві НДІ, інститути НАНУ і РАН. Встановлюються прямі контакти із закордонними партнерами і фірмами Польщі, Болгарії, Германії, Франції.

За держконтрактом із НКАУ проводяться роботи із розробки багатовимірної нелінійної математичної моделі повітряного старту «Зеніту» із верхньої підвіски дальнього магістрального широкофюзеляжного транспортного літака АН-225 «Мрія». У роботі приймають участь: АНТК ім. О.К. Антонова, Інститути математики і кібернетики НАНУ і ГКБ «Південне». Керує роботами Ю.А. Карпачов, приймає участь
В.С. Євгеньєв.

В 1992 році виходить Постанова Президента України про створення замкненого паливно-енергетичного циклу в Україні. Кафедра разом із НДЦ «Галактика» ФКУ проводить роботи із вивчення стану, ресурсів енергетичного світового ринку і ринку України. Формується концепція створення паливно-енергетичного замкненого циклу в Україні з урахуванням конверсійних ресурсів. Пропозиції включаються до розділу 4 «Перспективні дослідження і розробки, космічні технології» першої національної космічної програми. В 1993 році укладаються держконтракти із НКАУ згідно на суму1,5 млрд. крб. на 1993 рік на проведення НДДКР за наступними проектами:

  • Дослідження, розробка і створення технології виготовлення ізотопно чистих хімічних елементів;
  • Дослідження, розробка і створення технології виробництва чистих і особливо чистих матеріалів;
  • Створення в Україні технології розділення ізотопів важких елементів за методом ультра центрифугування.

Керує цими роботами Є.С. Щербина. Головний конструктор перших двох проектів – В.П. Сидоров, а третього – В.П. Міненко. Приймають участь: О.П. Маросін та В.С. Євгеньєв.

В 1994 році завідувача кафедри проф. М.А. Павловського обрано народним депутатом ІІ скликання Верховної Ради України. Він очолює Комітет Верховної Ради із питань ядерної політики та ядерної безпеки. 15 липня 1994 року відбулося засідання Комітету, на порядок денний якого винесено питання «Про стан і можливостях забезпечення атомних електростанцій паливом». В нараді приймають участь керівні особи міністерств, НАНУ та підприємств України. У слуханнях приймає участь начальник комплексного відділу МНДІ ПМ «Ритм» Ю. А. Карпачов. Серед запрошених для доповіді і обговорення проблеми - Є. С. Щербина.

Оцінка комісії за станом робіт була позитивною. Було прийнято рішення підтримати вищезазначені проекти, а перші дослідні зразки ультрацентрифуги запустити в 1996 році. До цього часу вже були підготовлені виробничі потужності і виділені площі на Світловодському заводі чистих металів із розробленою технологічною лінійкою. У 1995 році дія цих контрактів була призупинена, а тематика закрита без вмотивування.

За держконтрактами з НКАУ проводяться роботи на тему «Розробка і створення діючих макетів бортових активних і пасивних систем мм-діапазону для дистанційного зондування земних утворень з метою вирішування екологічних задач» на суму 60 млн. крб. Ці проекти є складовою частиною робіт із створення радіометричного комплексу для космічної станції «Січ». На технічній нараді 22-24 березня 1994 року в ГКБ «Південне» головним виконавцем системних питань розробки радіометричного комплексу призначається НДЦ «Галактика» ФКУ. Був розроблений радіометр спеціального призначення, дослідний зразок якого пройшов випробування на полігоні Академії ППО СВ. Його тактико-технічні характеристики переважали вітчизняні та закордонні зразки. Науковий керівник робіт – Ю.Л. Барабаш. В роботі безпосередню участь приймали співробітники кафедри та МНДІ ПМ «Ритм»: Є.С. Щербина, В.С. Євгеньєв. У 1994 році дія контрактів була призупинена.

З 1989 року починає розвиватися на кафедрі біомеханічний напрям. На базі НДЦ «Галактика» і кафедри за замовленням ФК УРСР проводиться розробка і дослідження гіпергравітаційного костюму спеціального призначення «Вектор». У 1992 році уводиться в дію міжнародний проект «Розробка дослідного зразка костюма-тренажеру для реабілітації хворих з опорно-рушійним апаратом». Контракт укладений між фірмою LGA (Париж) і НДЦ «Галактика». Дослідний зразок передано замовнику.

В 1993-94 рр. проводяться роботи над проектом «Розробка засобів та методів біомеханічного контролю і кінематичного аналізу рухів людини при вирішуванні складних рухових задач в екстремальних умовах». НДР та ДКР виконуються за держконтрактами між Науково-дослідним медико-інженерним центром «НОРТ» НАНУ та НДЦ «Галактика» за замовленням НКАУ згідно з першою національною космічною програмою України. Об’єм фінансування складав 26 млн. крб. В 1994 році на базі відділу біомеханіки НДЦ «Галактика» ФКУ створюється Науково-комерційний центр «Інститут системних досліджень людини». За контрактами між цим інститутом і Міжнародним фондом фундаментальних досліджень (США) виконується проект «Біомеханіка людини в екстремальних умовах». В 1995 році укладається господарчий договір між українським НДІ травматології та ортопедії Міністерства охорони здоров’я України та НКЦ «Інститут системних досліджень людини»  на виконання проекту «Удосконалення діагностики ушкоджень опорно-рушійного апарату кінцівки за складної травми за допомогою біомеханічних методів обстеження». Підтримку в питаннях моделювання задач біомеханіки надавав доцент кафедри О.В. Чкалов.

В 1995-1997 роках виконуються роботи у рамках «Міжнародного космічного проекту «Україна – США»». Основний напрям досліджень пов’язаний із вивченням особливостей просторової діяльности екіпажів в умовах невагомості. Роботи виконуються за держконтрактом із НКАУ згідно з розділом 5 «Космобіологія і космомедицина». Однією із задач проекту була гравітаційне передпольотне тренування українських кандидатів у астронавти льотчика-випробувача, полковника Л.К. Каденюка та його дублерів: Я.І. Пустового, В.Г. Мейтарчана (аспіранта кафедри, що пройшов підготовку в Росії у Зоряному) та Н.І. Адамчук (Інститут ботаніки НАНУ). Першим космонавтом України Л.К. Каденюком були проведені на борту Шаттлу експерименти (окрім біологічних) за методиками, розробленими в НКЦ «Інститут системних досліджень людини». Роботи за проектом «Україна – США» виконувалися у кооперації з Інститутом ботаніки НАНУ (науковий керівник – проф., д.б.н. Є.Л. Кордюм), Науково-дослідним медико-інженерним центром «НОРТ» НАНУ (науковий керівник – проф., д.м.н. В.Я. Березовський), НКЦ «Інститут системних досліджень людини» ФКУ (науковий керівник – проф., д.б.н. А.М. Лапутін). Загальне керівництво роботами від ФКУ виконував віце-президент з науки і техніки ФКУ Є.С. Щербина. Контракт був успішно завершений, а його виконавці відмічені нагородами України і НКАУ.

В 1995-97 рр. за контрактами із Чорнобильською АЕС, Лоуренсовською Ліверморською національною лабораторією (LLNL) Каліфорнійського університету (США) і компанією «Redzone» Департаменту енергетики США, створюється мобільний робототехнічний дистанційно-керований комплекс гідроструминного різання матеріалів та речовин в об’єкті «Укриття» Чорнобильської АЕС. Науковий керівник – Ю. А. Карпачов.

В 1999-2000 рр. згідно з проектом 715 із Українським науково-технічним центром і LLNL разом з Чорнобильською АЕС, Донецьким державним університетом та Львівським СКТБ телевізійної техніки розробляється автоматизований дистанційно-керований комплекс підводного гідрорізання високоактивних довгомірів для виводу ЧАЕС із експлуатації. Науковий керівник і головний конструктор – Ю.А. Карпачов.

За контрактом з УкрДО «Радон» в 1999-2001 рр. проводяться розробки дистанційно-керованого комплексу на базі мініекскаватору МП 711 для ліквідації радіаційної аварії на київському та харківському спецкомбінатах ДСП УкрДО «Радон». Технічний керівник проекту – Ю.О. Карпачов.

За контрактом з LLNL та компанією «Redzone» у 2001-02 рр. розробляється дистанційно-керований мобільний комплекс із універсальною колісною платформою та маніпулятором для виконання різних робіт на об’єкті «Укриття» ЧАЕС. Головний конструктор і науковий керівник робіт – Ю.А. Карпачов.

За контрактом із Міжгалузевим науково-технічним центром «Укриття» НАНУ та об’єктом «Укриття» в 1995-96 рр. розробляється дистанційно-керована чотирьохтросова транспортно-технологічна система для вивантаження паливомістких мас і радіаційних відходів з центральної зали об’єкту «Укриття» ЧАЕС, а в 2003-04 рр. у продовження цієї роботи створюється дистанційно-керований мобільний комплекс для збирання радіоактивного пилу у підреакторних приміщеннях об’єкту «Укриття» ЧАЕС. Головний конструктор і керівник робіт – Ю.А. Карпачов.

Укладається контракт з Нафтовим коледжем Ірану. В 1998-2001 рр. за цим контрактом розробляється мобільний робот-діагност для контролю якості виготовлення внутрішніх поверхонь нафтових магістральних трубопроводів. Керівник робіт – Ю.А. Карпачов.

Після 1991 року через розпад СРСР зв’язки із головними НДІ та підприємствами авіаційно-космічної галузі СРСР перериваються, державні замовлення втрачають силу, роботи на кафедрі згортаються. Настає можливо найбільш важкий період у більш ніж столітній історії кафедри теоретичної механіки. Її підрозділи функціонують з перебоями. Учбово-методичний напрям кафедри очолює Л.Ю. Акінфієва, а учбово-організаційне – В.М. Колосов. Звільняються з кафедри з різних причин: Б.Н. Фрадлін, О.Ф. Чечельницька, Г.Я. Міщук, А.І. Юрокін, Л.К. Іванова, О.М. Іванова, В.М. Шелудько, О.П. Маросін, Ю.В. Радиш, В.О. Єрошенко, І.О. Карташов, В.Л. Кочеров, С.Я. Свістунов. Йдуть із життя С.М. Шахновський, Н.І. Ремізова, О.Н. Кіслінський, В.І. Заплатний, Н.К. Бойко, І.М. Гранкін, М.І. Захарін. На 93-му році життя помирає найстаріший працівник вищої школи СРСР і України, в минулому завідувач кафедри, професор-консультант Т.В. Путята.

Розвал економіки держави призвів до втрати значного потенціалу кафедри і тих позицій, які кафедра та її підрозділи займали у системі науки і освіти. В цей період значно скорочується склад кафедри та МНДІ ПМ «Ритм». Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи виконуються головним чином тимчасовими творчими колективами і мають тимчасовий характер.

В 1993 році НКАУ, НАНУ, ФКУ, АТНУ, Міністерство освіти України, Київський політехнічний інститут, Житомирська філія КПІ, МНДІ ПМ «Ритм» проводять Першу міжнародну науково-технічну конференцію «Фундаментальні і прикладні проблеми космічних досліджень». До оргкомітету входять: М.А. Павловський – директор МНДІ ПМ «Ритм»; Є.С. Щербина – віце-президент ФКУ з науки і техніки. Серед членів оргкомітету були: В.С. Євгеньєв – член бюро ФКУ, Ю.А. Карпачов – начальник комплексного відділу МНДІ ПМ «Ритм», О.В. Збруцький – начальник НДЛ МНДІ ПМ «Ритм».

На конференції працювало 6 секцій:

  • Математичне і фізичне моделювання складних динамічних систем (керівник – проф., д.т.н. С.П. Поляков);
  • Динаміка і керування у просторі (керівник – проф., д.т.н. Ю.А. Карпачов);
  • Вимірювальні пристрої та виконавчі органи космічних літальних апаратів (керівник – проф., д.т.н. О.В. Збруцький);
  • Космічні системи зв’язку та обробки інформації (керівник – начальник ЖВВУРЕ Д.В. Пясковський);
  • Нові технології у космосі (керівник – начальник управління НДР МО України І.М. Кокейко);
  • Біофізика, біомеханіка, космічна медицина та екологія (керівник – проф., д.б.н. О.М. Лапутін).

У 1996-2000 рр. проводяться роботи головним чином із підприємствами авіаційно-космічної галузі та Інженерно-технічним управлінням Міністерства оборони України.

За контрактами з ДКБ «Південне», НДІ «Квант», НПК «Прогрес», Інженерно- технічним управлінням МО України в цей період виконано одинадцять НДР та ДКР на суму біля 800 тис. грн. Керівники робіт – Ю.А. Карпачов та Є.С. Щербина.

В значній мірі завдяки ентузіазму завідувача кафедри проф. М.А. Павловського, доцентів О.Ф. Чечельницької та О.М. Алексейчук продовжує видаватися Республіканський науково-технічний збірник «Механіка гіроскопічних систем». В 1993-2002 рр. виходять його 12-18 випуски. Працює спеціалізована рада із захисту докторських дисертацій, головою якої є М.А. Павловський, вченим секретарем – Л.М. Рижков, а членами – Ю.А. Карпачов, В.М. Кошляков, Я.Ф. Каюк. Працює комісія з механіки Міністерства освіти України. Очолює комісію М.А. Павловський, його заступниками є Л.Ю. Акінфієва та Л.М. Рижков.

У 1998 році М.А. Павловський обирається народним депутатом ІІІ-го скликання Верховної Ради України, захищає другу докторську дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора економічних наук. Він очолює міжпарламентську групу «Україна - Китай».

В 2002 році у видавництві «Техніка» виходить підручник М.А. Павловського «Теоретична механіка». Особливістю цього підручника було те, що в ньому з’явилися багато нових розділів, зокрема однорідні координати, електродинамічні аналогії, елементи теорії нелінійних коливань, рівняння неголономної механіки, тощо. Підготували цей підручник до друку доценти кафедри К.Г. Левчук та В.М. Воробйов.

В 2002 році виповнюється 60 років завідувачу кафедри проф. М.А. Павловському і 25 років завідування ним кафедрою теоретичної механіки. Припиняє свою роботу спеціалізована рада із захисту докторських дисертацій. Заступником завідувача кафедри з наукової роботи призначається Л.М. Рижков.

Йде перебудова вищої школи України.

В 2003 році з кафедри звільняється Л.Ю. Акінфієва. Учбово-методичний напрям роботи кафедри очолює доц., к.ф.-м.н. В.М. Воробйов, в минулому ведучий спеціаліст ЦКБ ПО «Завод «Арсенал» ім. В.І. Леніна», який займався розробкою оптико-електронних гіроскопічних приладів. Учбово-організаційний напрям очолює доц., к.т.н. К.Г. Левчук. В цьому ж році доцентом кафедри обирається к.т.н. Т.М. Можаровська, в минулому старший науковий співробітник Інституту проблем міцності НАНУ, а асистентом кафедри стає С.Г. Степаненко, науковий співробітник ФХМ.