Вы здесь

Історія кафедри: 1977-1991 роки

В 1977 році завідуючим кафедри теоретичної механіки стає проф., д.т.н. Михайло Антонович Павловський. Формуються три головних наукових напрями діяльності кафедри, а саме:

  • аналітична механіка континуальних систем (науковий керівник – академік АН УРСР, проф., д.ф.-м.н. Микола Олександрович Кільчевський);
  • механіка гіроскопічних систем і систем керування (науковий керівник – проф., д.т.н. Михайло Антонович Павловський);
  • історія механіки та проблеми вищої школи (наукові керівники: проф., к.ф.-м.н. Тетяна Василівна Путята та проф., д.ф.-м.н. Борис Наумович Фрадлін).

Йде стрімкий розвиток кафедри в різних напрямах, вона приймає активну участь в учбовій, науково-організаційній діяльності Київського політехнічного інституту, Мінвузу УРСР та СРСР, Академії наук УРСР, Федерації космонавтики УРСР та СРСР, Всесоюзного товариства «Знання». При кафедрі працює науково-дослідна частина (НДЧ) (начальник – с.н.с. Борис Олександрович Шеллер). Кафедра поповнюється цілою низкою спеціалістів (більше 300) найвищої кваліфікації, виконуються велика кількість наукових та дослідно-конструкторських робіт (3,6 млн. крб. на рік), більшості з яких урядовими Постановами СРСР надано статус найбільш важливих. До робіт залучається велика кількість сумісників та студентів. Фонд заробітної плати науково-дослідних підрозділів відповідно до штатного розкладу складає 796,5 тис. крб. На початку 80-х років при кафедрі створюється спеціальне конструкторське бюро «Ритм» (СКБ «Ритм»), директором якого призначається доцент кафедри, к.т.н. Михайло Семенович Ковальов (науковий керівник – М.А. Павловський).

В 1991 році на базі кафедри та СКБ «Ритм» директивними органами СРСР створюється Міжгалузевий науково-дослідний інститут проблем механіки «Ритм» (ММНДІ ПМ «Ритм»), директором якого стає М.А. Павловський. Він складається з двох комплексних відділів, десяти науково-дослідних та однієї галузевої лабораторій. Напрями роботи відділів та лабораторій охоплюють динаміку і керування рухомими об’єктами, динаміку і міцність конструкцій, математичне моделювання динаміки складних поліагрегатних систем, динаміку навігаційних приладів, систем віброзахисту, динаміку гіроскопічних приладів і пристроїв, інерціальні системи керування, вимірювальні перетворювачі механічних величин, термомолекулярну енергетику, силові пристрої п’єзоелектроніки, полімерні вироби спецпризначення, спеціальні підйомно-транспортні засоби. Ці підрозділи очолюються відомими спеціалістами: Ю.А. Карпачовим, О.П. Маросіним, Ю.В. Радишем, О.В. Збруцьким, Л.М. Рижковим, В.Є. Петренком, М.І. Захаріним, В.М. Слюсарем, І.М. Гранкіним, В.О. Єрошенком, І.О. Карташовим, В.Л. Кочеровим, В.С. Євгеньєвим.

В цьому ж році починає експлуатуватися корпус 28, зведений за рішенням уряду спеціально для МНДІ ПМ «Ритм». Великий внесок в будівництво корпусу і його оснащення внесли А.М. Мазуренко, Д.К. Глушко, В.Н. Павлюк, М.С. Ковальов, О.І. Паткевич.

Одночасно відкривається нова спеціальність 0543 – «Космічні літальні апарати». Співробітником кафедри стає доцент, к.т.н. Ю.П. Кузякін. Кафедра стає випускаючою, на відміну від інших кафедр теоретичної механіки в СРСР.

В 1993 році засновано факультет авіаційних і космічних систем (ФАКС). Його першим деканом стає М.А. Павловський, заступниками декана – доценти кафедри, к.т.н. В.М. Колосов, О.М. Юдін, В.Н. Федоров, вченим секретарем факультету – Н.В. Гнатейко. Відкривається нова кафедра – приладів та систем керування літальними апаратами (завідувач – професор кафедри, д.т.н. Олександр Васильович Збруцький). В цей період наукову роботу на кафедрі очолювали заступники завідувача кафедри з наукової роботи: доц., к.т.н. Володимир Сергійович Євгеньєв (1978-84 рр.), та доц., к.ф.-м.н. Євген Степанович Щербина (1985-2002 рр.); вчений секретар кафедри, доц., к. ф.-м.н. Людмила Мирославівна Шальда.

В 1982 р. з ініціативи М.А. Павловського та Є.С. Щербини засновується та затверджується Держкомітетом у справах видавництв, преси та поліграфії УРСР Республіканський міжвідомчий науково-технічний збірник «Механіка гіроскопічних систем». До складу редакційної колегії входять провідні вчені АН УРСР та СРСР, вузів України та промислових підприємств (М.А. Павловський, В. М. Кошляков, Ю. О. Митропольський, П. В. Харламов, В. Б. Ларін, Я. Ф. Каюк, О. О. Горошко, А.А. Харитонов, Б. Б. Самотокін, В. С. Хорошилов, І. Є. Глазунов), а також співробітники кафедри (Т. В. Путята, Б. Н. Фрадлін, О. П. Бойчук, В. С. Євгеньєв, Л. М. Рижков, Є. С. Щербина, О. Ф. Чечельницька). В 1988 році на базі кафедри проводиться IV нарада-семінар завідувачів кафедр теоретичної механіки вищих навчальних закладів СРСР і XVI пленум науково-методичної ради з теоретичної механіки. В цій нараді-семінарі приймали участь 474 людини, які репрезентували практично всю академічну і вузівську науку у царині механіки. Головою оргкомітету наради-семінару був академік О. Ю. Ішлінський, а вченим секретарем – Л. М. Шальда. Співробітники кафедри та СКБ «Ритм» були відмічені Почесними грамотами Мінвузу УРСР.

В 1980 році Постановою Президії АН УРСР за № 208 від 23.04.1980 р. при відділенні математики, механіки і кібернетики АН УРСР організується наукова рада з проблеми «Загальна механіка», до бюро ради входять співробітники кафедри В. М. Кошляков та В. Б. Ларін, членами ради стають М. А. Павловський і Я. Ф. Каюк, а вченим секретарем секції – Є. С. Щербина.

В кінці 70-х років за рішенням директивних органів СРСР, УРСР, Головкосмосу СРСР та Федерації космонавтики СРСР засновується Федерація космонавтики УРСР (ФК УРСР), до якої в якості колективного члена входить і Київська політехніка. До складу бюро президії ФК УРСР входять М. А. Павловський, В. С. Євгеньєв, Є. С. Щербина, О. П. Маросін. У 1985 році заступником голови ФК УРСР призначається В. С. Євгеньєв, а у 1990 році – Є. С. Щербина, М. А. Павловський та О. П. Маросін входять до складу Президії ФК УРСР, а В. С. Євгеньєв – до складу Бюро Президії. У 1988-90 рр. кафедра разом з ФК УРСР виступає ініціатором проведення у рамках 4-х і 5-х Корольовських читань I і II Республіканських конференцій молодих вчених і спеціалістів на тему «Фундаментальні та прикладні проблеми космонавтики». Велика робота була проведена оргкомітетом, який очолював М. А. Павловський разом із заступниками – В. С. Євгеньєвим та Є. С. Щербиною. До оргкомітету входила також велика група співробітників кафедри та МНДІ ПМ «Ритм»: Ю. А. Карпачов, О. В. Збруцький, М. І. Захарін, О. П. Бойчук, Л. Ю. Акінфієва, В. Л. Кочеров, О. П. Маросін, Ю. В. Радиш, В. М. Федоров, А. І. Юрокін, В. О. Ягодзинський, М. С. Ковальов, Ю. О. Мамзенко, О. Б. Мелащенко. До Оргкомітету також входив на той час перший проректор КПІ М. З. Згуровський. В роботі конференцій приймали участь представники практично всіх наукових центрів та регіонів колишнього СРСР, що працювали у царині авіації та космонавтики. Найкращі доповіді та роботи у секціях були відмічені Почесними грамотами і дипломами ФК СРСР та ФК УРСР.

У цей період за ініціативою М. А. Павловського, В. Є. Петренка та А. Ю. Бєляєва разом з данською компанією «Брюль і К’єр» створюється Центр вібродіагностики. ФК УРСР разом з кафедрою засновують науково-інженерні центри «Галактика», «Ритміка» та науково-комерційний центр «Інститут системних досліджень людини».

У 1991 році відбувається розпад СРСР. В кінці цього року засновується Федерація космонавтики України (ФКУ), віце-президентами якої стали співробітники кафедри Є. С. Щербина, В. М. Федоров. В. С. Євгеньєв входить до складу Бюро Президії ФКУ.

До кінця ХХ століття пройшли навчання в аспірантурі кафедри 109 спеціалістів, 87 – стали кандидатами наук, а 13 – докторами. Практично було створено унікальний науково-технічний і організаційний потенціал кафедри, який дозволив йому стати ведучою ланкою у системі освіти, науки і техніки незалежної України. В цей час у штаті кафедри налічується 27 чоловік професорсько-викладацького складу, а з 1984 р. склад кафедри разом з МНДІ ПМ «Ритм» вже налічує більш ніж 150 наукових співробітників. Кафедра та її науково-дослідна частина поповнюється цілою низкою спеціалістів найвищого ґатунку, серед яких Ю. А. Карпачов, І. М. Гранкін, В. О. Єрошенко, В. Л. Кочеров, М. І. Захарін, О. П. Бойчук, В. П. Байков, О. Н. Кіслінський, Н. І. Штефан, В. М. Федоров, І. А. Карташов, В. К. Лопушенко, Ю. В. Морозов, В. М. Український, Д. К. Глушко, Г. І. Легейда, В. М. Павлюк, А. І. Юрокін.

У період 1986-90 рр. активно проводяться роботи у царині авіаційної та космічної техніки. Розробляється дослідний зразок автоматизованого випробувального комплексу великих авіаційних та космічних конструкцій із змінною конфігурацією. Роботи виконувалися за державними контрактами із НПО ім. С. О. Лавочкіна. Керівник робіт - Ю. А. Карпачов.

Проводяться науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи за держконтрактами із НПО «Енергія» ім. С. П. Корольова. Розробляється автоматизований комплекс для наземних експериментальних випробувань рухомих об’єктів. Виріб проходить випробування на космодромі «Байконур». Приймається рішення про його серійне виготовлення та експлуатацію. Роботами керує О. П. Маросін. За держконтрактами з НПО «Ротор» (Москва) розробляється серійна низка гідродинамічних підвісів гіростабілізованих платформ систем керування рухомих об’єктів. Отримані фундаментальні результати у царині нелінійної гідродинаміки (керівник робіт – Ю. В. Радиш, приймають участь – А. І. Юрокін та Н. І. Штефан).

У цих трьох комплексних темах активно задіяні аспіранти кафедри: С. Я. Свістунов, О. В. Чкалов, А. І. Кірєєв, В. М. Павлюк, Т. В. Балабанова (Прокопчук), М. Ф. Петров, С. Г. Бублик, О. М. Костюченко, І. В. Губар, О. М. Ковбаско, О. В. Семикіна, А. М. Михайловська, Ю. А. Мусієнко, В. Г. Мейтарчан, С. М. Шовкопляс, І. В. Чудинов.

За держконтрактами з НПО «Ротор» (м. Москва) ведуться розробки систем приведення гіростабілізованих платформ підводних рухомих об’єктів. Керує роботами Є. С. Щербина, приймають участь – В. С. Євгеньєв, В. І. Заплатний, Ю. М. Рудик, Л. І. Ластовець.

За держконтрактом з НДІ штурманських приладів «Дельфін» (Москва), НПО «Завод автоматики» (Київ) та ЦКБ заводу «Арсенал» (Київ) проводяться розробки серій коректованих гірокомпасів, що функціонують в умовах інтенсивних навантажень. Керівник робіт – Л. М. Рижков, приймають участь аспіранти кафедри – В. Ф. Кришталь, А. А. Майструк, В. В. Аврутов, Ю. О. Мамзенко, С. М. Осипчук, А. М. Дусматов. За державними контрактами із Міністерством авіаційної промисловості СРСР розробляються алгоритми та схемні розв’язки із створення безплатформених інерціальних навігаційних систем (БІНС). Керує роботами М. І. Захарін, приймають участь – О. О. Леонець та В. Ф. Сокол, а також аспіранти кафедри: Ю. М. Стариковський, Т. К. Савіна, Л. Є. Павлюк, Д. М. Удовиченко, С. І. Садиченко, А. А. Мусайлян, І. С. Богатський, В. М. Калина, І. В. Губар.

Розробкою чутливих елементів гіроскопічних систем на нових фізичних принципах за державними контрактами із підприємствами Міністерств авіаційної та оборонної промисловостей СРСР займаються науково-дослідні лабораторії під керівництвом О. В. Збруцького та І. М. Гранкіна. Лабораторія, очолювана О. В. Збруцьким, розробляє динамічно налагоджувані, твердотільні та лазерні гіроскопи. В роботах приймають участь: І. В. Балабанов, С. А. Сарапулов, Є. О. Бондаренко, В. К. Черній, С. П. Кисиленко, О. Є. Іосіфов, М. М. Локоть, С. О. Шахов, Д. О. Коржавін, О. М. Дорошев, М. О. Темляков, В. Р. Мареш, В. І. Сірік, Г. О. Згуровський, Д. А. Беляєв, Ю. К. Мінаєв, І. О. Бірулін. Лабораторія під керівництвом І. М. Гранкіна розробляє вимірювальні перетворювачі механічних величин на поверхневих акустичних хвилях. В роботах приймають участь В. К. Лопушенко, Ю. В. Радиш, аспіранти – М. Г. Черняк, Ю. М. Бородей, О. В. Дубовенко.

Лабораторія під керівництвом В. М. Слюсаря займається розробкою інерціальних систем керування. В роботах приймають участь аспіранти: В. В. Цисарж, В. В. Дем’яненко, В. С. Барабаш, І. О. Будник, О. М. Іонін.

Дослідженням шарикопідшипникових опор та їхнім впливом на точність показань гіроскопічних приладів та пристроїв, а також питаннями їх вібродіагностики займається лабораторія під керівництвом В. Є. Петренка. В її роботі приймають участь О. С. Апостолюк, В. М. Шелудько та аспіранти: О. К. Чердинцев, К. Г. Левчук, О. І. Батов, С. О. Захаренко, О. М. Беляков, А. В. Цуканов, Л. Г. Ясинська, О. І. Брагінський, О. Є. Пономаренко, А. М. Герасименко, Паралельно лабораторією виконуються пошукові роботи із неруйнівних методів контролю якості виготовлення елементів гіроскопічних систем. Здійснюється організація виробництва автоматизованих діагностичних комплексів разом із данською фірмою «Брюль і Кьєр». Проблемами неруйнівного контролю характеристик міцності великих конструкцій займається лабораторія комплексного відділу під керівництвом В. П. Байкова. У цих роботах приймають участь Д. К. Глушко, Г. П. Христов.

Згідно із державними замовленнями і за фінансової підтримки Держкомітету з питань науки і технології проводяться фундаментальні роботи у царині термомолекулярної енергетики. Керівник робіт – В. О. Єрошенко, приймають участь – А. М. Бовдилова, С. Г. Ткаченко, В. В. Гусєв, В. П. Студенець, В. І. Аістов, М. М. Цирик, та інші. Виготовлений макет підсистеми запуску двигуна на базі нових робочих тіл.

НДЛ, керована В. Л. Кочеровим, займається розробкою екструзійного обладнання для виробництва із полімерних композиційних матеріалів виробів із заданим комплексом експлуатаційних властивостей (труби, плівки, мембрани, високоміцні волокна, та інше). В роботі приймають участь аспіранти кафедри: О. П. Харчук, Лукач, Статюха, Павлищев.

Розробкою технологій створення надійних, економічних, екологічно чистих у виготовленні п’єзоелектричних трансформаторів і джерел вторинного електроживлення займається НДЛ під керівництвом І. О. Карташова. В роботі приймає участь аспірант О. В. Колєсніков.

Розробкою аванпроекту із створення підйомно-транспортних засобів спеціального призначення займається НДЛ під керівництвом В. С. Євгеньєва. У роботі приймають участь О. П. Бойчук, О. Н. Кіслінський, Л. Ю. Акінфієва, В. О. Ягодзинський.

В 1986-90 рр. проводяться роботи за проектом «Розробка, дослідження і виготовлення акселерометра для систем керування підводними апаратами». Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи виконуються за контрактами із Центром океанотехніки та Інститутом гідродинаміки корабля Болгарської Академії Наук (Варна).

У 1990 році за держконтрактами з Інститутом океанології ім. П. П. Шершова АН СРСР та НДЦ «Галактика» ФК УРСР проводяться розробки та виготовлення блоків аналітичних датчиків навігаційної системи. Дослідні зразки цих датчиків разом із технічною документацією були передані замовникам. В роботі приймали участь: О. П. Бойчук, В. С. Євгеньєв, Є. С. Щербина, В. А. Ягодзинський. Науковий керівник – М. А. Павловський.

У 1989 році розробляється проект «Технічне забезпечення інтегрованої системи автоматизованого проектування інерціальних навігаційних систем». Проект виконувався за держконтрактами між підприємствами Міністерства авіаційної промисловості СРСР, НДЦ «Галактика» ФК УРСР та підприємством «Астроприлад» при Державній астрономічній обсерваторії АН УРСР. Дослідно-конструкторські роботи були пов’язані із структурним, схемотехнічним і конструкторським проектуванням, напівнатурним моделюванням і випробуваннями готових виробів (керівник робіт – В. С. Євгеньєв, приймали участь: Є. С. Щербина, О. П. Маросін, С. Я. Свистунов, М. Р. Петров). У 1989-90 роках за держконтрактом між Міністерством легкої промисловості УРСР і НДЦ «Галактика» проводяться роботи за розробкою та створенням автоматизованої системи управління охороною праці на підприємствах легкої промисловості УРСР. Вартість контракту – 500 000 крб. Результати НДР та ДКР пройшли державні випробування, впроваджені у виробництво на Дарницькому шовковому комбінаті (Київ) і були рекомендовані до впровадження на інших підприємствах цього міністерства. Співвиконавцями робіт були наукові співробітники комплексного відділу (керівник – О. П. Маросін) МНДІ ПМ «Ритм». Керівник робіт – Є. С. Щербина, приймав участь В. С. Євгеньєв.